Словарь української мови (1924)/перістий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перістий
Берлін: Українське слово, 1924

Пері́стий, а, е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. I. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Нп. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.