Словарь української мови (1924)/періщити

by Борис Грінченко

◀ перістошиїй

Словарь української мови Борис Грінченко П періщити

періюватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пері́щити, щу, щиш, гл. 1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139. 2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.