Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пестувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пестувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́стувати, ту́ю, єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.