Словарь української мови (1924)/петелька
Зовнішній вигляд
◀ петельгузий | Словарь української мови П петелька |
петечє ▶ |
|
Пете́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ петля. За петельки́ вхопи́в. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.