Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/печерник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
печерник
Берлін: Українське слово, 1924

Пече́рник, ка, м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.