Словарь української мови (1924)/печогладини

by Борис Грінченко

◀ печоглад

Словарь української мови Борис Грінченко П печогладини

печоглядини ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Печогла́дини, дин, мн. Обычай (Глух. у., Черниг. г.), подобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: „Прийшли ми печі гладати“, а не гладити; вѣроятно гладати = Глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (см.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити. МУЕ. III. Литвин. 105, 105.