Словарь української мови (1924)/печінка
| ◀ печільниця | Словарь української мови П печінка |
печіння ▶ |
|
Печі́нка, ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. Бра́ти за печінки́. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. Левиц. I. 486. В печінка́х сиді́ти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Печінки́ відби́ти. Повредить внутренности. Ум. Печі́ночка.