Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пилувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пилувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пилува́ти, лу́ю, єш, —ся, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 48. Пилу́й! Скорѣе! поспѣши! Вх. Зн. 48.