Словарь української мови (1924)/пильний

by Борис Грінченко

◀ пильга

Словарь української мови Борис Грінченко П пильний

пильність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пи́льний, а, е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. Пильне́нький, пильне́сенький.