Словарь української мови (1924)/пильно

by Борис Грінченко

◀ пильність

Словарь української мови Борис Грінченко П пильно

пильновитий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пи́льно, нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. I. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. Ум. Пильне́нько, пильне́сенько.