Словарь української мови (1924)/пиндрячити
| ◀ пиндитися | Словарь української мови П пиндрячити |
пиндючити ▶ |
|
Пиндря́чити, чу, чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.
| ◀ пиндитися | Словарь української мови Борис Грінченко П пиндрячити |
пиндючити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пиндрячити
Борис Грінченко
1924
Пиндря́чити, чу, чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.