Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пирхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пирхати
Берлін: Українське слово, 1924

Пи́рхати, хаю, єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.