Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пиріг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиріг
Берлін: Українське слово, 1924

Пирі́г, рога́, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пиріг на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжо́к, пиріже́чок.