Словарь української мови (1924)/писати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
писати
Берлін: Українське слово, 1924

Писа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведеніе). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: „Конотопська відьма“. К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. I. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. I. 315, 252. 6) — рядки́. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.