Словарь української мови (1924)/пискля

by Борис Грінченко

◀ пискір

Словарь української мови Борис Грінченко П пискля

пискнява ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пискля́, ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і місяця нема відколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Пискля́та. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. Пискля́тко.