Словарь української мови (1924)/питун
| ◀ пиття | Словарь української мови П питун |
питущий ▶ |
|
Питу́н, на́, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112. 2) = Питець. Зміев. у. Ум. Питу́нчик.
| ◀ пиття | Словарь української мови Борис Грінченко П питун |
питущий ▶ |
|
Словарь української мови — П
питун
Борис Грінченко
1924
Питу́н, на́, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112. 2) = Питець. Зміев. у. Ум. Питу́нчик.