Словарь української мови (1924)/пищик

by Борис Грінченко

◀ пищати

Словарь української мови Борис Грінченко П пищик

пищок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пи́щик, ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. Пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Нп.