Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плавити
Берлін: Українське слово, 1924

Пла́вити, влю, виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. I. 37.