Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плакатися
Берлін: Українське слово, 1924

Пла́катися, чуся, чешся, гл. 1) Плакать, оплакивать. Не плачся на моє горе! не тобі його оплакати. МВ. (О. 1862. I. 75). А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся. Грин. III. 391.