Словарь української мови (1924)/плат

by Борис Грінченко

◀ пластунський

Словарь української мови Борис Грінченко П плат

плата ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плат, та, м. 1) Несколько аршинъ (5—6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676. 2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку: Гол. III. 385. 3) Лоскутъ.