Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/платва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
платва
Берлін: Українське слово, 1924

Пла́тва, ви, ж. 1) Срубленный древесный стволъ въ 7—8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца. Шух. I. 183. 2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Подольск. г. Kolb. I. 55. Ум. Пла́товка.