Словарь української мови (1924)/платний

by Борис Грінченко

◀ платка

Словарь української мови Борис Грінченко П платний

платовка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Платни́й, а́, е́. 1) Получающій плату. 2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Лебед. у. Бувши винним, треба буть і платним. Ном. № 10649.