Словарь української мови (1924)/плаха

by Борис Грінченко

◀ платянка

Словарь української мови Борис Грінченко П плаха

плахітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пла́ха, хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екатироносл. Слов. Д. Эварн.