Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плекати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плекати
Берлін: Українське слово, 1924

Плека́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.