Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плести

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плести
Берлін: Українське слово, 1924

Плести́, ту́, те́ш, гл. 1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Мет. 154. Плетуть сітки та на твої дітки. Нп. 2) Вязать. Плести панчохи. 3) Вить. Плете… вірьовки. Г. Барв. 14. 4) — лозу́. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-a-vis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой нибудь вещи. КС. 1887. VI. 480.