Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плець
Берлін: Українське слово, 1924

Плець, цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Мир. ХРВ. 9.