Словарь української мови (1924)/плив

by Борис Грінченко

◀ плещук

Словарь української мови Борис Грінченко П плив

пливати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плив, ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. III. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) Зби́ти з пли́ву. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. НВолын. у.