Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плиг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плиг
Берлін: Українське слово, 1924

I. Плиг! Прыгъ! скокъ!

II. Плиг, гу, м. Прыжокъ. З пли́гу зби́тися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.