Словарь української мови (1924)/плискач
| ◀ плискатий | Словарь української мови П плискач |
плисковатий ▶ |
|
Плиска́ч, ча, м. 1) = Плеска́ч. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
| ◀ плискатий | Словарь української мови Борис Грінченко П плискач |
плисковатий ▶ |
|
Словарь української мови — П
плискач
Борис Грінченко
1924
Плиска́ч, ча, м. 1) = Плеска́ч. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.