Словарь української мови (1924)/плугатарь

by Борис Грінченко

◀ плугарь

Словарь української мови Борис Грінченко П плугатарь

плугач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плуга́тарь и плуга́тирь, ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав… ХС. IV. 30.