Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плутати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плутати
Берлін: Українське слово, 1924

Плу́тати, таю, єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.