Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плюскати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плюскати
Берлін: Українське слово, 1924

Плю́скати, каю, єш, гл. Плескать. А я слухаю… як ті пишні керманичі весельцями плюскають. Федьк.