Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плюсклий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плюсклий
Берлін: Українське слово, 1924

Плю́склий, а, е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього не вибереш. Рудч. Ск. II. 208.