Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плюскота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плюскота
Берлін: Українське слово, 1924

Плюско́та, ти, ж. Плескъ. Вода… без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).