Словарь української мови (1924)/плюта
Зовнішній вигляд
◀ плюсь! | Словарь української мови П плюта |
плюха ▶ |
|
Плю́та, ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. Плю́тка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.