Словарь української мови (1924)/плюхнути

by Борис Грінченко

◀ плюхкати

Словарь української мови Борис Грінченко П плюхнути

плюща ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плю́хнути, ну, неш, гл. 1) = Хлюпнути. См. Плюхкати. Драг. 42. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло. МВ. I. 113.