Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плянта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плянта
Берлін: Українське слово, 1924

Пля́нта, ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно. Чуб. II. 183.