Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пліндровина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пліндровина
Берлін: Українське слово, 1924

Пліндро́вина, ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.