Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плішити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плішити
Берлін: Українське слово, 1924

Пліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.