Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побабрати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побабрати
Берлін: Українське слово, 1924

Поба́брати, раю, єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.