Словарь української мови (1924)/побабрати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ побабіти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побабрати 		побабувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поба́брати, раю, єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/побабрати&oldid=511961