Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побагатіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побагатіти
Берлін: Українське слово, 1924

Побагаті́ти, ті́ю, єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!