Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побевкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побевкати
Берлін: Українське слово, 1924

Побе́вкати, каю, єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.