Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побезглуздіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побезглуздіти
Берлін: Українське слово, 1924

Побезглу́здіти, дію, єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).