Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побердитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побердитися
Берлін: Українське слово, 1924

Побе́рдитися, диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.