Словарь української мови (1924)/побердитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ побентежити Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побердитися 		поберегти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Побе́рдитися, диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/побердитися&oldid=511999