Словарь української мови (1924)/побережний

by Борис Грінченко

◀ побережичка

Словарь української мови Борис Грінченко П побережний

побережник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побере́жний, а, е. побере́жній, я, є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. I. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.