Словарь української мови (1924)/побиватися
| ◀ побивати | Словарь української мови П побиватися |
побивач ▶ |
|
Побива́тися, ва́юся, єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба… тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. I. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога долі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.