Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поблаголовити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поблаголовити
Берлін: Українське слово, 1924

Поблаголови́ти, влю́, ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.