Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поблизничити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поблизничити
Берлін: Українське слово, 1924

Поблизни́чити, чу, чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили. Гол. II. 16.