Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поборгувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поборгувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поборгува́ти, гу́ю, єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.