Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побосіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побосіти
Берлін: Українське слово, 1924

Побосі́ти, сіємо, єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.